Від історичних пам’яток до туристичних магнітів: Вільшанська громада презентувала свою спадщину
У межах обласного проєкту «Спадщина Незалежності. Житомирщина-2026», засновником якого є Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації, Вільшанську громаду відвідали фахівці у сфері охорони культурної спадщини області. Метою візиту стало знайомство з історико-культурними об’єктами громади, їхнім станом, можливостями збереження та перспективами подальшого розвитку туристичного потенціалу краю.
«Одне з головних завдань проєкту — огляд об’єктів культурної спадщини громад, визначення можливостей для їх збереження та реконструкції, пошук шляхів залучення приватного капіталу до реставрації пам’яток, включення їх до туристичних маршрутів, створення нових туристичних магнітів, а також залучення грантових програм», — розповідає заступник начальника відділу охорони культурної спадщини, у справах релігій, національностей та туризму Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації Дмитро Нечипорук.
Регіональний культурно-просвітницький проєкт проводиться вже другий рік поспіль. Цьогоріч до нього долучилися 10 територіальних громад Житомирщини, серед яких — і Вільшанська.
Знайомство з громадою розпочалося з її адміністративного центру — села Вільшанка. Гості відвідали Чеську хату-музей, де дізналися про історію та особливості розвитку села, значний вплив на які свого часу мали колоністи з Чехії.
Екскурсію музеєм провела Людмила Гайдаманчук, голова громадської організації «Чехи Вільшанки», яка дбає про збереження історичної пам’яті та популяризацію чеської культурної спадщини села.
Гості ознайомилися з унікальними експонатами, які розповідають про побут, традиції та повсякденне життя чеських переселенців. Особливу атмосферу музею створюють речі, що зберегли пам’ять про покоління людей, які свого часу оселилися у Вільшанці та стали невід’ємною частиною її історії.
Не менш приємне враження на гостей справили в’їзна стела та в’їзні знаки до населених пунктів Вільшанської громади.
Проєкт, ініційований старостами, представив голова громади Сергій Мельник. Він розповів, що проєкт «Знаки Вільшанської громади: історична спадщина у символах» був приурочений до 35-ї річниці Незалежності України:
«Кожен знак створений з урахуванням історичних, культурних та символічних особливостей конкретного населеного пункту. На них відображені важливі сторінки минулого, пам’ятні дати та символи, які формують унікальну ідентичність кожного села. Реалізацію цього проєкту ми розпочали торік, напередодні Дня Незалежності України, із встановлення в’їзної стели до громади та пам’ятного знака у селі Подолянці — на честь уродженця цього села Леоніда Стадника, якого свого часу було визнано найвищою людиною у світі та внесено до Книги рекордів Гіннеса».
Гості відвідали пам’ятний знак, оглянули вітражі та особисті речі Леоніда Стадника.
Далі учасники поїздки побачили в’їзний знак до села Волосівка та ознайомилися з однією з пам’яток промислової архітектури — двоповерховим водяним млином, збудованим у 1910 році. Будівля зведена з цегли на гранітному фундаменті та разом з устаткуванням збереглася до наших днів.
Наступною зупинкою були Карпівці, де гостям також презентували в’їзний знак. Тут вони оглянули одну з найбільших кам’яних сакральних споруд Чуднівщини та Житомирської області — храм, збудований у 1876 році.
Однією з головних локацій маршруту стала Троща — село з давньою історією. Гості ознайомилися з в’їзним знаком — своєрідною візитівкою села, про історичну спадщину якого розповіла староста Трощанського старостинського округу Тетяна Мельник.
Учасники зустрічі побували також у Трощанському парку, історія якого налічує понад два століття.
Основною метою візиту стала «Виспа» — унікальна природно-культурна локація Вільшанської громади, яка поєднує природну красу, історичну цінність та духовну спадщину краю. Справжньою окрасою села є ставок на річці Тетерів, посеред якого на скелястому острові височіє 12-метровий цегляний обеліск — «Виспа». Згідно з історичними документами, обеліск звели у 1721 році за наказом пана Буржинського на честь коня, який свого часу врятував йому життя.
Сьогодні цьому обеліску вже понад три століття. Це не просто архітектурна споруда, а мовчазний свідок історії, який зберігає пам’ять поколінь. Гості побували на острові, оглянули рідкісну локацію та на власні очі побачили, як сьогодні зберігається ця особлива пам’ятка.
Це місце вже отримало своє представлення на обласному рівні. Саме урочище «Виспа» презентувала на регіональному форумі «Спадщина Незалежності. Житомирщина-2026» вчителька Трощанського ліцею Софія Кирилюк. Вона розповіла гостям про історію локації, її особливості та значення для села й громади, акцентувавши увагу на необхідності її збереження та популяризації.
«Виспа» — це єдина у своєму роді історична споруда, яка упродовж багатьох років залишається символічним тлом для найважливіших моментів у житті кожного мешканця Трощі, — наголошує Тетяна Мельник:
«Виспа» з часом може стати привабливим туристичним об’єктом, який зацікавить гостей громади, Житомирщини та України. І це не лише про дотримання традиції біля історичної пам’ятки. Це про збереження ідентичності, живого зв’язку поколінь, духовних цінностей, які формувалися століттями. Для наших жителів це надзвичайно важливо».
Продовженням знайомства з історією «Виспи» стала презентація у місцевому будинку культури, яку підготували вчителі Трощанського ліцею Софія Кирилюк та Валентина Маслюк.
За словами Софії Кирилюк, під час підготовки матеріалів педагоги разом з активними жителями села прагнули показати, що навіть у складні часи Троща береже свою культурну спадщину та наповнює її новим змістом.
Гості також побували в українській світлиці села Троща, де зібрано експонати, що розповідають про побут сільських родин. Тут зберігаються вишиванки, предмети домашнього вжитку та інші речі, яким понад сто років. Кожен експонат — це частинка історії, яка розповідає про життя, працю і традиції жителів села.
Старший науковий співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін відзначив особливості Вільшанської громади та її підхід до збереження історичної спадщини:
«Якщо порівнювати Вільшанську громаду з іншими громадами області, тут є свої особливі “фішки”, яких я особисто більше ніде не бачив. Насамперед це знаки громади, а особливо «Виспа», унікальна пам’ятка у Трощі. Аналогів їй, напевно, немає. У сільському будинку культури є чудова світлиця, яка демонструє побут цього села. Хотілося б, щоб у ній з’явилися також предмети археологічного спрямування — можна було б створити окремий куточок археології та розпочинати історію Трощі з найдавніших часів, зокрема з Трипільської та Черняхівської культур».
Особливі слова на адресу громади прозвучали й від представників Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації. Надзвичайне враження від «Виспи» висловив Дмитро Нечипорук:
«Виспа» мене особисто дуже вразила. І я не знаю в нашій області, та й в Україні, більше таких споруд. Такі унікальні об’єкти потрібно зберігати, культурну спадщину — передавати наступним поколінням. Своїми візитами ми прагнемо мотивувати громади до цього та надавати різноманітну допомогу».
Заступник начальника Управління Сергій Кириченко підкреслив, що у Вільшанській громаді значну увагу приділяють розвитку культури та збереженню історичної спадщини:
«Дуже важливо, що у Вільшанській громаді навіть у сьогоднішніх непростих економічних умовах заклади культури перебувають у належному стані. Приємно бачити, що на території громади реалізується проєкт зі збереження історичної спадщини через в’їзні знаки. Адже це наша історія. Було б добре зібрати на території Вільшанської громади голів інших територіальних громад області, щоб наочно показати, як можна берегти свою спадщину, любити свою землю та водночас грамотно її презентувати. Адже в кожній громаді є чим пишатися і що зберігати. Вважаю, що така практика має поширюватися і в інших територіальних громадах нашої області».
Головна спеціалістка відділу охорони культурної спадщини, у справах релігій, національностей та туризму Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації Ольга Горбачова зазначила, що одним із головних завдань проєкту «Спадщина Незалежності. Житомирщина-2026» є обмін досвідом, презентація успішних практик та нових ідей у сфері розвитку туризму й збереження культурної ідентичності громад:
«Культурна спадщина — це доступний ресурс для кожного, незалежно від місця проживання чи рівня залученості до культурного життя. Ми завжди відкриті до співпраці та готові надавати громадам консультативну допомогу».
За словами голови громади Сергія Мельника, збереження історичних та культурних надбань — це відповідальність не лише перед минулим, а й перед майбутнім:
«Це наша відповідальність перед сьогоденням і тими, хто житиме після нас. Кожна пам’ятка, кожен історичний куточок — це частина нашої спільної пам’яті, нашої самобутності та того, що робить нас особливими. Берегти їх — означає не втрачати власне коріння, не дозволяти часу стерти важливі сторінки нашої історії. Адже громада, яка знає, цінує і береже своє минуле, має міцний фундамент для розвитку».
Візит представників Управління культури та туризму Житомирської ОВА та обласного краєзнавчого музею став для Вільшанської громади не тільки знайомством із пам’ятками. Це була нагода по-новому поглянути на те, що вже маємо, оцінити перспективи розвитку та побачити, як історія може ставати основою для сучасного культурного й туристичного розвитку.
Участь громади у проєкті «Спадщина Незалежності. Житомирщина-2026» — це також можливість показати, що справжні туристичні магніти можуть знаходитися не лише у великих містах. Вони є зовсім поруч — у селах, урочищах, старовинних пам’ятках, місцевих легендах і традиціях.
Чеська хата-музей у Вільшанці, пам’ятні знаки й в’їзна стела, старовинний водяний млин у Волосівці, храм у Карпівцях та острів «Виспа» у Трощі — кожен із цих об’єктів має власну історію, але разом вони формують єдину мозаїку культурної спадщини Вільшанської громади.
Саме такі ініціативи допомагають не лише зберігати минуле, а й відкривати його для сучасників, перетворювати унікальні місця на туристичні магніти, залучати до їх розвитку нові можливості та, найголовніше, передавати пам’ять наступним поколінням.
