Історія краю
Вільшанка - село у Чуднівському районі Житомирської області
Існує дві версії походження назви села Вільшанка. За першою, село засноване чехами-переселенцями у XIX ст. У 1874 році, коли приїхало четверо чехів: Грізбал, Смутний, Гашек та Вайскербер, яких община відрядила для купівлі землі (ще здавна земля Чунівського району цінувалася своєю родючістю). Вони і привезли для нього назву Ольшаніца, яку мало одне з поселень в Чехії. Перша чеська колонія виникла саме в селі Вільшанка Чуднівського району Житомирської області.
В угоді, яка була складена 20 вересня 1874 р., сказано, що спадкоємці відставного майора Супікова – його вдова Лариса Яківна Супікова і троє дітей – продають землю площею 1050 десятин 466 квадратних сажнів, яка охоплює «часть села Бабушек и две слободи Ольшанка и Мясковка со всем тем, что на поверхности земли и в недрах ея находится, и всякого рода принадлежностями …».
З документа можна зробити висновок, що назву селу давали не чехи. Скоріш за все, вона пішла від природних особливостей місцевості: заболочені ділянки були порослі вільхою, а зарослі вільхи називають вільшанками. Така друга версія.
Першими поселенцями були 72 сім’ї, які внесли свої гроші в складчину для купівлі земель. Слідом за ними поселились і інші сім’ї. Вже у 1875 році тут народились перші четверо дітей. У 1887 році тут нараховувалося 711 жителів. На перше січня 1899 року в селі проживали 654 осіб.
За даними 1909 року в селі не було великих землевласників. Селяни, чехи-переселенці, займалися в основному вирощуванням зерна, овочів, хмелю. 1908 року в записах економічної реєстрації зазначається пивоварний завод, який збудував чех-переселенець В’ячеслав Войцехович Кліх. Під його керівництвом був викопаний ставок.
У дореволюційний час село Вільшанка належало до Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Переважну більшість населення становили чехи, жили також і українці. У селі було однокласне початкове училище, перетворене з приватної чеської школи. У 1908 році була відкрита російськомовна 4-річна школа. У 1936 році побудовано типову семирічну школу, директором якого був Косий Потап Якови. Навчання велося чеською та українською мовами, а через два роки – тільки українською.
З приходом чехів у село розпочалось будівництво Києво-Брестської залізниці, тому частина чехів працювали на ній. В основному ж чехи займалися сільським господарством і, першу чергу, вирощуванням хмелю, як у Вільшанці, так і в навколишніх селах, таких як Бабушки, Дацьки, М’ясківка, де вони орендували землі.
Чехи привезли свою культуру обробітку землі. На відміну від українців, вони удобрювали поля. З часом, побачивши, що чехи збирають гарні врожаї, українці почали дещо в них переймати.
В той час станція називалась у слободі Ольшанка. Свою ж назву «Чуднів-Волинський» вона отримала пізніше.
В роки Великої Вітчизняної війни село було розгромлено, школи спалено, ведення сільського господарства припинено.
У післяреволюційні роки чехи відновлювали зруйноване війною господарство та створювали нове товариство, яке розташовувалось на території пивзаводу.
На території села чехи господарювали до 1947 року. За погодженням урядів СРСР і Чехословаччини їх було переселено на батьківщину, а село заново заселялось.
Вільшанка сучасна
Село розташоване в 4 км від районного центру Чуднова і в 55 км від м. Житомира. У селі знаходиться залізнична станція Південно-Західної залізниці Укрзалізниці Чуднів-Волинський. Навпроти залізничного вокзалу стоять дві водонапірні башти, побудовані під час війни 1941-1945 рр.
У селі ще збереглися руїни Чуднівського пивзаводу, побудованого чехами-поселенцями в середині XIX століття.
Територію огороджує напівзруйнований паркан, за яким видніються руїни заводу.
