Історія та сучасність села Карпівці
Першими відомими власниками нашого села були польські пани Карвіцькі, а саме, Ян Карвіцький, який мав у своїй власності також сусідні села – Волосівку та Бейзимівку. За архівними документами саме Ян Карвіцький дбав про облаштування місцевого кладовища, на його кошти була побудована у 1880 році кам’яна каплиця для богослужінь.
У 1810 році, після смерті графа Яна Карвіцького, його маєтності успадкував син – Станіслав Карвіцький. Разом із землями, в його власність перейшли 672 селян чоловічої статі, які були кріпаками разом із своїми сім’ями. Пан Станіслав постійно позичав гроші, а заставою були кріпаки. Не спромігшись повернути борг, він був змушений віддати заставлену Бейзимівку. Досить часто Карпівці віддавалися в оренду на певний період.
Деякий час, поки пан перебував у Кракові, у Карпівцях порядкувала його дружина – Вероніка Карвіцька. Пани Карвіцькі утримували в селі Сестру Милосердя, яка надавала медичну, фізичну та соціальну допомогу найбільш стражденним та знедоленим жителям села. Щомісячно вона отримувала плату за свої послуги із панської казни.
До речі, в документах тих часів наші Карпівці мають статус містечка. В той час, як Волосівка, Бейзимівка – статус села.
Станом на 1901 рік в селі налічувалось 435 дворів, в яких проживало 2550 осіб. Станом на 1920 рік кількість дворів зросла до 558. 1911 року в селі Карпівці було засновано однокласне училище. В ньому навчалося 61 хлопчик та 21 дівчинка. В селі був лише один вчитель – Володимир Абакумович Табарчук.
З 1912 року навчання проходило у парафіяльній школі, де навчалось 63 учні, з них 20 дівчаток. У період з 1917 р. по 1924 р. в селі школи не було.
Із встановленням радянської влади у селі розпочинає активну роботу комосередок та товариство «Просвіта», які створили бібліотеку, хату-читальню, театральний гурток. Ці організації підняли питання стосовно відновлення навчання у Карпівцях. Так, у 1924 році було організовано роботу чотирьох класної школи. До 1967 р. заняття проводилися у 5 пристосованих приміщеннях, а 1 вересня 1967 року діти перейшли у нове приміщення, де навчалось близько 1000 учнів.
Сьогодні Карпівці – прекрасне село Вільшанської громади. Знаходиться за 12 км від районного центру (м.Чуднів) та за 7 км від центру громади (с. Вільшанки). У селі чисельність населення складає 1574 особи.
Село Карпівці має власний герб та гімн, написаний односельцем Я. Гордійчуком, який в даний час не проживає у селі.
Вічно юні мої Карпівці
Вічно юні мої Карпівці
Карпівці, вічно юні мої, чарівні –
Подих хмелю п’янкий і цілющої хвої.
І веснянії хори пташок голосні,
І діяння людей та природи живої.
Ваша гордість, кохані мої Карпівці:
І могутні дуби у зеленій діброві,
І столітнії сиві діди – мудреці,
І дівчата, і хлопці стрункі й чорноброві.
То пишаймося ж ми і гаями й людьми,
І ланами пшениць золотих на узліссі,
І, як неба блакить, голубії льони
Хай квітчають перлину Полісся,
Не століття, а тисячу сонячних літ.
І живіть, Карпівці, і буяйте в цвітінні
Хай зростає і множиться славний ваш рід
Трудове і чудове нове покоління.
Яків Гордійчук,
с.Карпівці, 07.07.2007р.