Ніч з 6 на 7 липня здавна святкували Івана Купала
Іванів день – це одне з найбільш магічних та таємничих свят літа. Зі святом пов’язано багато повір’їв та традицій.
Завжди вважалося, що на Івана Купала дивовижним рожевим цвітом розквітає рослина папороть. Молодь йшла до лісу і шукали диво-квітку. Той, хто натрапить на її цвіт, не шукаючи її навмисне, то матиме щастя, успіх та неймовірну силу.
Свято Купала традиційно проводили на березі річки. Обов’язковими атрибутами у ніч з шостого на сьоме липня поруч із водою є вогонь та вінки.
Святкове вогнище в обрядових діях мало велику силу, адже, вважалось, що воно очищає людей, які стрибають через нього, від усього поганого. Через багаття стрибали молоді хлопці та дівчата. Як раніше, так і тепер вважається, що молода пара, стрибаючи через багаття, мали триматися за руки. Якщо вони подолали багаття, не відпускаючи рук один одного, значить, їм судилося бути разом. Якщо руки розмикалися, то це означало, що пара незабаром розлучиться.
Одним важливим атрибутом свята були і залишаються ворожіння. Дівчата ворожили на судженого – плели вінки із 12-ти різних видів рослин, після чого пускали їх по воді разом зі свічкою, що горить. За повір’ям, дівчина не вийде заміж цього року, якщо її вінок потоне, чи не відпливе від берега. А якщо вінок відпливе від берега і далеко мерехтітиме – весілля скоро.
Івана Купало – свято води, про це говорить сама назва. Побутує традиція обливати зненацька водою всіх Іванів, Іван та Івановичів при цьому говорити слова-вітання.
Вільшанська сільська рада вітає всіх малих та дорослих Іванів, Іванок та поважних Івановичів.
Нехай Іван Купало
Вам дарує мир і світло,
І радощів немало,
І життєвих перемог!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
