Вільшанська сільська рада
Вільшанська сільська рада Житомирського району Житомирської області

Збережи пам'ять, збережи правду про Голодомор

Дата: 26.11.2020 15:18
Кількість переглядів: 264

Щороку, традиційно, у четверту суботу листопада в Україні вшановують жертв голодоморів. День пам’яті був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу.

Внаслідок геноциду 1932-1933 років, масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років ми втратили мільйони українців.

Через страшні масштаби злочину та цілеспрямовану політику тоталітарного режиму приховування правди про нього, вчені й досі продовжують обговорювати точну кількість жертв Голодомору 1932-1933 років. Але мова іде про мільйони обірваних, вбитих страшною зброєю масового ураження – голодом – життів.

Цьогоріч пам’ятні заходи відбуваються в особливих умовах у зв’язку з епідемією. Але ця обставина не може перешкодити нам гідно вшанувати пам’ять жертв Голодомору та докласти всіх зусиль, щоб  не повторити подібних трагедій у майбутньому.

Український інститут національної пам’яті пропонує цього року провести заходи під гаслом: «Збережи пам’ять. Збережи правду».

Тож, шановні жителі громади, закликаємо вас у суботу, 28 листопада, о 16 годині зібратись у родинному колі, запалити у вікнах своїх домівок свічку пам’яті, приєднатись до Загальнонаціональної хвилини мовчання, згадати історії про ваших рідних, які не пережили ті страшні часи, можливо, віднайти старі світлини, згадати безвинно загиблих у своїх молитвах. Наше з вами завдання – зберегти пам’ять про Голодомор і передати її наступним поколінням, зберегти історію живою.

Фото без опису

Історична довідка

Українська революція 1917-1921 років стала переломним моментом нашої історії. Вона прискорила становлення української політичної нації та національної еліти. Хоча Українська революція зазнала поразки, національне відродження було настільки сильним, що більшовики не могли його ігнорувати. Вони змушені були піти на створення у 1919 році квазідержави – УРСР - і певні поступки українському національному рухові: українізацію і НЕП. Українізація швидко досягла вражаючого успіху – розпочався український культурний ренесанс.

Селяни з їхньою природженою повагою до приватного майна не сприйняли форсованої індустріалізації та суцільної колективізації. Коли розпочалася конфіскація землі, майна та врожаїв, а людей силою заганяли в колгоспи, село повстало. У 1930 році відбулося близько 4 тис. масових виступів, у яких взяли участь понад 1,2 млн селян. За перші 7 місяців 1932 року ГПУ зафіксувала в УРСР більше 900 виступів, що складало понад 56 % усіх антиурядових акцій в СРСР за цей час. Незважаючи на тиск партійних і державних органів, майже 500 сільських рад в Україні відмовилися приймати нереальні плани хлібозаготівель.

Улітку 1932 року через наростання спротиву Йосип Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб шляхом винищення частини населення залякати інших і не «втратити Україну».

Голодомор став результатом чітко спланованої політики Кремля. Безпосередньо до Голодомору призвело посилення попередньої політики визиску та введення в дію нових механізмів геноциду наприкінці 1932 року.

Головним стало масове вилучення всього продовольства, на відміну від попереднього часу, коли забирали переважно зерно. Конфіскація вимагала мобілізації репресивного апарату, залучення робітників, інтелігенції, співробітників компартійного апарату. Для вилучення продовольства створювали спеціальні загони з активістів, які ходили з обшуками по сільських обійстях. Від початку 1933 року ці спеціально навчені активісти забрали все їстівне у мільйонів людей, прирікши їх на голодну смерть.

Люди почали втікати з уражених голодом територій. У відповідь влада намагалася ізолювати їх у межах окремих територій за допомогою режиму «чорних дошок». Села, занесені на «чорні дошки», оточували збройні загони міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили всі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів.

У січні 1933 року заборонили виїзд селян із території України та Кубані, заселеної переважно українцями. Втікачам перестали продавати квитки на залізничний та водний транспорт. Блокували дороги до міст. Тих, хто встиг виїхати, заарештовували і повертали назад.

Так режим створив умови, несумісні із життям для значної частини населення України. Голодуючі опинилися в замкнутому колі, повністю залежні від волі державного та партійного апарату. Жертвами Голодомору стали мільйони українців.

Навколо теми Голодомору комуністи встановили повну інформаційну блокаду, яка тривала фактично до відновлення Україною незалежності у 1991 році. Приховування інформації про злочин Голодомору може вважатися однією з ознак геноциду. Крім приховування доказів злочину та унеможливлення надання допомоги голодуючим, внформаційна блокада переслідувала й іншу мету. СРСР проводив активну міжнародну та торговельну політику, і розголос про голод в Україні міг мати негативні наслідки для налагодження міжнародних контактів та підписання контрактів. Але деякі західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про зло та доносили світові про те, що там діється насправді.

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті

Фото без опису
                                                                               Фото без опису

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь