У ліцеї відзначили 150-річчя Лесі Українки
150 років – це мало для тисячоліття, це багато для життя людини на Землі, але цього достатньо, щоб вміти пам’ятати тих, кого ми любимо, тих, хто своїм життям та здобутками досяг зірок, хто своїм талантом зумів зачепити найпотаємніші струни душі
Учні та учителі Вільшанського ліцею разом з усією країною відзначили 150 років з дня народження Лесі Українки – видатної української поетеси, драматургині та громадської діячки, нашої з вами землячки.
Учителі української мови та літератури провели цікаві та пізнавальні виховні години, організували виставки книг та світлин, плакатів та малюнків.
Слово Лесі і слово про Лесю вміло і щиро звучало з вуст одних із наймолодших ліцеїстів – учнів 2 класу. Класний керівник Алла Гопкало організувала цікавий та змістовний захід, розповіла учням про життєвий і творчий шлях неповторної Лесі Українки, підготувала яскраву презентацію. Діти виразно та щиро декламували вірші поетеси, гармонійно поєднуючи їх із творчими номерами: дівчатка неперевершено станцювали танок-хоровод, усі разом співали про весну а капела, майстерно грали у сценках. У гості завітали також Мавка та Лукаш – герої твору «Лісова пісня». Крім того, Алла Миколаївна провела для учасників заходу захопливу вікторину, перевіривши, чи уважно вони слухали розповіді про Лесю Українку.
Одинадцятикласники разом із класним керівником Оксаною Пацановською, гортаючи сторінки журналу про життя Лесі Українки, здійснили екскурс у світ Лесиного дитинства, намагались відчути тонкощі її маленької душі, силу волі. Прозвучав перший вірш поетеси «Надія». Учні та присутні дізнались про її родину, аристократів-українофілів, про навчання та самоосвіту поетеси, про кохання та чоловіків у житті Лесі. Діти захопливо розповідали про життєвий та творчий шлях Лесі Українки, яка вела тяжку 30-літню війну за життя. Але все це не озлобило поетесу, не зменшило душевної щедрості, а, навпаки, навчило з розумінням відноситись до людської біди. Життя Лесі – це легендарний подвиг жінки, яка втілює в собі силу, мудрість, талант і щиру душу. З вуст одинадцятикласників лунали поезії, написані Українкою у різні роки. І хоча твори вийшли з-під її пера багато років тому, вони знаходять живий відгук у наших серцях
Хоча в умовах карантину глядацький зал обмежився учнями лише кількох класів, вони були уважними та щедрими на оплески. Присутніми на заходах також були: директор ліцею Ігор Гопкало, заступники Інна Каранюк та Валентина Осичняк, які на закінчення висловили щиру подяку організаторам та учасникам за гарний настрій, змістовні й емоційні години спілкування та побажали завжди мати у серці «те, що не вмирає» і боротись за досягнення своїх цілей.
Видатні поети ніколи не полишають нас. Минатимуть віки, вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в людську пам’ять і надії людей, бо допоки живе надія – живий і народ.
То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі Українки!