Вільшанська громада попрощалась із загиблим захисником України СЕРГІЄМ КАНАВСЬКИМ
Стають по черзі в селах на коліна,
В містах стають, пошану віддають.
Дітей везуть додому в домовинах.
А там дощі за ними сльози ллють...
Зі сльозами на очах, навколішки, схиливши голови та встеливши дорогу квітами, минулої ночі Вільшанка зустрічала свого загиблого односельчанина Сергія Канавського, який назавжди повернувся в рідний край з далекого «пекельного» півдня України…
Сьогодні громада провела Сергія в останню путь…
СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ КАНАВСЬКИЙ народився 22 липня 1982 року у селі Бейзимівка в дружній працьовитій родині. Згодом родина оселилась у Вільшанці.
Закінчив Вільшанську загальноосвітню школу, потім Житомирський деревообробний технікум. Працював за фахом. Сергій мав «золоті руки», напевно, у кожному селі Вільшанської громади знайдуться родини, яким він виготовив якісні та сучасні меблі на замовлення.
Сергій Олександрович був одруженим, спільно з дружиною Анастасією виховували 9-річну доньку Надійку. Мав спокійну вдачу, був добрим, скромним, розсудливим, цілеспрямованим. Мріяв побудувати великий будинок з дерева. Мріяв про сина. Мріяв про велику пасіку, адже захоплювався бджільництвом. Проте мріям молодого чоловіка не судилось здійснитись…
24 лютого, зрозумівши, що в країні розпочалась повномасштабна війна, Сергій, не чекаючи повістки чи виклику, добровільно став до лав захисників Батьківщини. На посаді старшого стрільця у складі в/ч А4226 захищав від навали клятих рашистів північні кордони України, пізніше – її південні рубежі.
13 липня Сергій Канавський отримав травми, несумісні з життям, в результаті артилерійсько-мінометного удару супротивника на бойовій позиції поблизу населеного пункту Григорівка Каховського району Херсонської області.
Без найдорожчої людини залишились дружина, донька, батьки, сестра…
Провести Сергія в останню путь зібрались рідні та близькі, односельці та жителі сусідніх населених пунктів, військовослужбовці, громадськість, духівництво.
Зі словами скорботи та співчуття до родини звернулись сільський голова Сергій Мельник, військовий комісар Валерій Ковальчук, директор КЗ «Вільшанський ліцей» Ігор Гопкало, священнослужителі Православної церкви України отець Володимир та отець Ярослав, представник Української греко-католицької церкви отець Роман.
Ми глибоко співчуваємо родині загиблого та усім, хто його знав. Розділяємо біль утрати, сумуємо разом з родиною. Віримо: Україна переможе та буде гідна цієї, найвищої, жертви.
Загинути на своїй Батьківщині…
Ще змолоду покинув ти життя!
Не всю любов відкрив своїй дружині,
Недолюбив ріднесеньке дитя
Батьки, немов у пеклі побували,
За день посивіли, добавили роки.
До раю сина свого проводжали,
І сльози тихо капали з щоки…
Вічна пам'ять і слава Захиснику України!
