БРОНХІАЛЬНА АСТМА: ФАКТИ І МІФИ
Бронхіальна астма – це хронічне запалення дихальних шляхів. Пацієнти зазвичай скаржаться на присвист під час дихання, задишку, відчуття стискання у грудній клітці і напади кашлю, який то вщухає, то активується знову. Причиною цих симптомів є спазм гладкої мускулатури і набряк слизової оболонки бронхів, що заважає повітрю проходити. З часом прогресування бронхіальної астми викликає нагромадження слизових корків і ремодуляцію стінок бронхів.
Цифри і факти
• Кількість зареєстрованих пацієнтів з бронхіальною астмою у світі – понад 300 мільйонів людей.
• В Україні поширеність астми становить приблизно 515 хворих на 100 тисяч дорослого населення, і ця цифра щороку зростає.
• На Житомирщині щороку бронхіальна астма вперше виявляється у 150-180 жителів області.
• У мешканців міст бронхіальну астму діагностують частіше, ніж у мешканців села (7,1 % та 5,7 % відповідно), проте це може свідчити про не завжди адекватну діагностику останніх.
• Бронхіальна астма також вражає і дітей. У світовій популяції таких дітей 5-10 %. В Україні статистика значно спокійніша –0,56 % - 0,60 %. Але це тривожний симптом - адже він свідчить не стільки про гарне здоров’я дітей, скільки про проблеми діагностики захворювання.
• Бронхіальна астма в дитинстві частіше вражає хлопчиків, ніж дівчат (6 % та 3,7 % відповідно), однак у юнацькому періоді частота захворюваності вирівнюється.
• Пацієнт має знати особливості своєї хвороби та орієнтуватися в симптомах. Якщо в людини важка алергічна форма - важливо обмежити контакт із винним алергеном. Якщо загострення спричиняє професійний фактор - слід змінити місце роботи. Якщо астматик гостро реагує на домашній пил - необхідно прибрати з дому килими, зберігати книги за склом і проводити регулярне вологе прибирання квартири. Якщо у людини алергія на шерсть - від сусідства з домашніми тваринами слід відмовитися.
5 міфів про бронхіальну астму
Міф 1. Астма - це захворювання на все життя. Вилікуватися неможливо.
Реальність. Не зовсім так. Хоча лікарі не можуть гарантовано і назавжди вилікувати від астми, захворювання можна успішно контролювати. Це означає, що при правильному лікуванні та дотриманні рекомендацій фахівця людина може жити без загострень.
Міф 2. Астма може розвинутися внаслідок не долікованих застуд, ГРВІ та бронхітів.
Реальність. Часті застудні та вірусні захворювання не є першопричиною астми. Однак інфекція може бути провокатором, що запускає загострення вже наявної в організмі хвороби, яка не була діагностована.
Міф 3. Астматик - мученик, змушений через хворобу відмовляти собі у всіх радощах життя
Реальність. Правильно пролікований астматик відрізняється від здорової людини тільки в одному: йому потрібно двічі на день подихати інгалятором. Якщо дотримуватися цього правила, то можна робити все те саме, що й іншим: подорожувати, займатися спортом, відвідувати лазню, народжувати дітей та інтенсивно працювати. Однак хворому на астму необхідно уникати чинників, що провокують загострення захворювання.
Міф 4. Астма - це метеозалежне захворювання
Реальність. Більшість астматиків погано переносять вологу вітряну погоду, вогкість, холод. Тому гірше почуваються пізньої осені, взимку та ранньою весною. При виході з теплого приміщення можуть відчувати холодовий бронхоспазм. Але це властивість конкретної людини, а не закономірність. Є й такі хворі , для яких не важливо, яка надворі погода - а ось цвітіння тополі або контакт із твариною є справжнім випробуванням.
Міф 5. Ліки проти астми викликають залежність, хворий уже не зможе без них жити.
Реальність. За деяких варіантів індивідуального перебігу астми людина змушена довготривало (іноді – все життя) користуватися інгалятором. Але не тому, що «підсіла» на ліки – адже це не наркотик. Просто такою є сутність хвороби. В одних людей курс лікування призводить до багатомісячної ремісії, а це сприяє тимчасовій відмові від ліків. В інших - скасування інгалятора спричиняє погіршення (як правило, з нічними нападами кашлю і задухи). У цьому випадку потрібен постійний прийом ліків в оптимальному режимі.
Первинна профілактика бронхіальної астми
• Постарайтеся, наскільки це можливо, створити навколо себе хорошу екологічно чисту обстановку;
• Відмовтеся від куріння (зокрема й пасивного), алкогольних напоїв.
• Робіть у будинку і на робочому місці вологе прибирання не менше 2 разів на тиждень.
• Слідкуйте за гігієною домашніх тварин;
• Використовуйте тільки гіпоалергенну косметику та засоби для дому.
• Частіше провітрюйте приміщення, в якому живете або працюєте.
• На роботі з високою запиленістю або загазованістю носіть захисні маски, а за можливості - змініть її на менш шкідливу.
• Не пускайте на самоплив респіраторні хвороби;
• Ведіть здоровий спосіб життя.
Відділ комунікації, організаційної та інформаційно-роз’яснювальної роботи ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»
