Минув гіркий рік з дня загибелі Захисника України СЕРГІЯ КАНАВСЬКОГО
Рік тому у нашу громаду прийшло непоправне горе – чорна звістка про трагічну загибель у горнилі війни земляка, жителя Вільшанки, який мужньо боронив Україну від ворога, Сергія Канавського.
СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ КАНАВСЬКИЙ народився 22 липня 1982 року у селі Бейзимівка в дружній працьовитій родині. Згодом родина оселилась у Вільшанці.
Закінчив Вільшанську загальноосвітню школу, потім Житомирський деревообробний технікум. Працював за фахом. Сергій мав «золоті руки», напевно, у кожному селі Вільшанської громади знайдуться родини, яким він виготовив якісні та сучасні меблі на замовлення.
Сергій Олександрович був одруженим, спільно з дружиною Анастасією виховували доньку Надійку. Мав спокійну вдачу, був добрим, скромним, розсудливим, цілеспрямованим. Мріяв побудувати великий будинок з дерева. Мріяв про сина. Мріяв про велику пасіку, адже захоплювався бджільництвом. Проте мріям молодого чоловіка не судилось здійснитись…
24 лютого минулого року, зрозумівши, що в країні розпочалась повномасштабна війна, Сергій, не чекаючи повістки чи виклику, добровільно став до лав захисників Батьківщини. На посаді старшого стрільця у складі в/ч А4226 захищав від навали клятих рашистів північні кордони України, пізніше – її південні рубежі.
13 липня 2022 року Сергій Канавський отримав травми, несумісні з життям, в результаті артилерійсько-мінометного удару супротивника на бойовій позиції поблизу населеного пункту Григорівка Каховського району Херсонської області.
Без найдорожчої людини залишились дружина, донька, батьки, сестра…
21 липня 2022 року Сергія поховано на кладовищі у рідному селі.
Ми глибоко співчуваємо родині загиблого, його побратимам та усім, хто знав Сергія. Розділяємо біль утрати, сумуємо разом з родиною. Віримо: Україна переможе та буде гідна цієї, найвищої, жертви.
Вічна пам'ять і слава Захиснику України!
