Як батькам вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини:
- до 10 років визначається за згодою батьків;
- від 10 до 14 років – за спільною згодою батьків та самої дитини;
- якщо батьки проживають окремо, дитина віком від 14 років сама визначає, з ким з батьків їй проживати.
Сімейним кодексом передбачені чіткі процедури визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування (районна державна адміністрація, виконавчий орган міської, селищної, сільської ради) або судом.
Вирішення спору органом опіки та піклування
Для вирішення цього спору один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини:
- заяву,
- копію паспорта,
- довідку з місця реєстрації (проживання),
- копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності),
- копію свідоцтва про народження дитини,
- довідку з місця навчання, виховання дитини,
- довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов’язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини:
- проводить бесіду з батьками;
- відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання*,
- звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею;
- після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.
Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної державної адміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Якщо питання не вдалося вирішити у такий спосіб, заяву про визначення місця проживання дитини можна подати до суду. Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто іншого з батьків.
У такому разі орган опіки та піклування припиняє розгляд заяви.
При розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
