Громада попрощалась із Захисником України ОЛЕКСАНДРОМ ПУХАЛЬСЬКИМ
Страшне горе, разом із рашистською нечистю увірвалось на нашу рідну землю, несучи біль і страждання українському народові. Війна продовжує збирати свої криваві жнива.
Чорним вороном минулого тижня влетіла у наше сьогодення чергова трагічна звістка – повідомлення про загибель відважного воїна, Героя найжахливішої війни у ХХІ столітті, Олександра Пухальського з Бейзимівки.
ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ ПУХАЛЬСЬКИЙ народився 4 лютого 1992 року в селі Кам’яний Брід Баранівського району Житомирщини в родині сільських трудівників. Згодом сім’я переїхала до Бейзимівки, де й минуло його дитинство. У 2008 році Сашко закінчив Бейзимівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, після якої вступив до Турчинівського ПТУ та здобув спеціальність електрогазозварювальника.
Так склалася доля, що за обраною спеціальністю Олександр не працював, довелось їздити на заробітки або десь підробляти.
Зустрів, а згодом і одружився на чудовій дівчині Юлії, з якою народили двох діточок, але, на жаль, не судилось йому їх виростити, виховати, та й навіть натішитися.
У жовтні 2023 року Олександр Пухальський приєднався до лав Збройних сил України за мобілізацією та став на захист Батьківщини у складі військової частини А0409.
Був вірний військовій присязі, проявляв стійкість і мужність. Олександр боровся за мир на українській землі, за спокій в рідній домівці, за безпеку родини.
Проте війна безжальна.
14 січня 2024 року, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області Олександр Пухальський трагічно загинув в результаті артилерійського обстрілу.
Обірвалося молоде життя, яке було у самому розквіті.
Війно безщадно забрала від мами ріднесенького синочка, від дружини коханого чоловіка, від дітей дорогого татуся, від бабусі люблячого онука, рідного брата та вірного друга… Тяжке горе, сльози і сум не залишають тих, хто знав його, жив з ним, любив, шанував…
20 січня Вільшанська громада зустріла свого загиблого Героя Олександра Пухальського живим коридором пошани. Провести останньою життєвою дорогою та віддати шану Захиснику зібрались рідні, близькі, побратими, односельці, жителі сусідніх сіл, військові, священники…
Вільшанська сільська рада та вся громада низько вклоняється та схиляє голови в глибокій скорботі перед родиною загиблого. Співчуваємо та поділяємо ваше горе. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та нехай добрий світлий спомин про Олександра стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Нехай душа загиблого Олександра знайде вічний спокій…
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
