Які повноваження комісії з питань захисту прав дитини

Дата: 08.02.2024 14:34

Кількість переглядів: 48

Комісія з питань захисту прав дитини, основним завданням якої є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток, має бути створена у кожній громаді.

Основними завданнями Комісії з питань захисту прав дитини є:

затвердження Індивідуального плану соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, який складається членами міждисциплінарної команди із числа органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема служби у справах дітей, структурних підрозділів виконавчих органів міських, селищних, сільських рад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, уповноважених підрозділів органів Національної поліції, закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення; та контроль за виконання уповноваженими суб’єктами заходів цього плану відповідно до їх компетенції, його перегляд та коригування;
розгляд питань щодо:

подання службою у справах дітей заяви та документів для реєстрації народження дитини, батьки якої невідомі;
доцільності надання дозволу органом опіки та піклування бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробили батьки дитини;
доцільності підготовки та подання до суду позову чи висновку органу опіки та піклування про позбавлення, поновлення батьківських прав, відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини;
вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини;
вирішення спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та визначення способів такої участі;
підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;
доцільності побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав;
визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
доцільності встановлення, припинення опіки, піклування;
стану утримання і виховання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов’язків;
стану збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
розгляду звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, опікунами, піклувальниками обов’язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами;
доцільності продовження строку перебування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі охорони здоров’я, освіти, іншому закладі або установі, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток;
щодо забезпечення прав і найкращих інтересів дітей, влаштованих/зарахованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, і соціальної підтримки їх сімей відповідно до визначених потреб із забезпеченням;
щодо обґрунтованості наявності поважних причин, у зв’язку з якими опікун чи піклувальник несвоєчасно подали заяву для продовження виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, а також приймає рішення про доцільність виплати допомоги за минулий період;

розгляд підготовлених уповноваженими суб’єктами матеріалів про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах; сім’ї, дитина з якої влаштовується до закладу інституційного догляду та виховання дітей на цілодобове перебування за заявою батьків; сім’ї, в якій вчинено домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, і за результатами розгляду цих матеріалів подає уповноваженим суб’єктам рекомендації щодо доцільності:
обов’язкового надання соціальних послуг особам, які не виконують батьківських обов’язків, вчинили домашнє насильство чи жорстоке поводження з дитиною;
направлення (в разі потреби) батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, для проходження індивідуальних корекційних програм до уповноважених суб’єктів, які відповідно до компетенції розробляють і виконують такі програми.

« повернутися