НАЗАВЖДИ 31…
Сьогодні мав би відзначати у колі рідних та друзів свій молодий 32-ий день народження наш земляк Роман Горобець з Подолянець. Проте Герою назавжди залишиться 31…
РОМАН ОЛЕГОВИЧ ГОРОБЕЦЬ народився 14 травня 1992 року в селі Подолянці. З 1999 по 2010 роки навчався в Чуднівській гімназії. Після закінчення школи здобув професію тракториста-машиніста в Турчинівському професійно-технічному училищі.
Свою трудову діяльність розпочав інкасатором у приватному підприємстві «Фобос», потім працював старшим охоронцем в ТОВ «АТК», а згодом охоронцем у приватній фірмі «Відродження».
Захоплювався автомобілями, міг любий автотранспорт відремонтувати, реставрувати, як кажуть, знав кожну гайку та детальку.
Він серйозно і відповідально ставився до кожної дорученої справи, його поважали колеги, завжди прагнув допомогти людям… Любив життя, мав великі плани, мріяв створити власну сім’ю…
Роман був справжнім патріотом, котрий, як і тисячі інших співгромадян, змушений був полишити мирне життя та взяти до рук зброю, аби не ганьбив ворожий чобіт нашу землю, аби під мирним небом жив український народ.
Першого травня 2023 року був призваний на військову службу до лав Збройних сил України. Служив у другому десантно-штурмовому відділенні першого десантно-штурмового взводу восьмої десантно-штурмової роти другого десантного батальйону військової частини А0281. Мав позивний «Гайтавер», бо був високим, струнким, швидким, мужнім та сміливим.
Відданий військовій присязі та українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну та її незалежність, виявивши стійкість і мужність загинув 3 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Терни Лиманського району Донецької області. Життя воїна враз обірвала ворожа куля.
У вічній скорботі залишилися батько, брати, сестра, донька, мати...
16 лютого Романа Горобця поховали на сільському кладовищі у Подолянцях.
Вклоняємось воїну доземно! Безмежна шана його подвигу, повага поклику його шляхетного серця. Щирі співчуття родині загиблого. Низько схиляємо голови у глибокій скорботі…
Шануємо. Пам’ятаємо!
