АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА про результати самооцінювання
АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
про результати самооцінювання за напрямом
«Система оцінювання здобувачів освіти»
Відповідно до Законів України «Про освіту» (ст. 41, частини 3 ст.48), «Про повну загальну середню освіту» (ст. 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, , річного плану роботи на 2023-2024 н. р., Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Трощанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, наказу № 8-г від 08.01.2024 «Про створення робочої групи та проведення комплексного самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти», з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі, використання системного підходу щодо здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу проведено вивчення та самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти.
Під час самоаналізу були використані такі методи збору інформації:
1. Спостереження за проведенням навчального заняття.
2. Аналіз документації (оприлюднені критерії оцінювання).
3. Онлайн-опитування здобувачів освіти.
4. Онлайн-опитування педагогічних працівників.
5. Онлайн-опитування батьків.
Проведення моніторингу мало на меті самооцінку роботи закладу освіти щодо реалізації компетентнісного підходу через оцінювання, виявлення сильних та слабких сторін. Результати моніторингу показали, що для системи оцінювання здобувачів освіти КЗ «Трощанський ліцей» характерна відкритість, прозорість і зрозумілість як для здобувачів освіти, так і їх батьків. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти у закладі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
Адміністрацією закладу проведено аналіз відвіданих уроків, який показав, що кожен учитель перед вивченням нової теми чи перед виконанням певних видів робіт пояснює здобувачам освіти, за якими критеріями оцінюватиме їх. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: контролююча-визначає рівень досягнень кожного учня/учениці, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; навчальна-сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;діагностико-коригувальна - з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня/учениці в процесі навчання, виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; стимулювально-мотиваційна-формує позитивні мотиви навчання; виховна-сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
Спостереження за навчальними заняттями, вивчення документації показали, що у 1-4 класах, для відстеження окремих результатів навчання, використовується вербальна оцінка з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення називає і рівень результату навчання. Так, запроваджено поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку виражають як усно, так і письмово. Рівень результату навчання визначають з урахуванням динаміки його досягнення. Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах виражають вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою, відповідно виборому нашого закладу. Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі: формувального оцінювання, підсумкового оцінювання. Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання зіставляються навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання. Основою для підсумкового оцінювання є результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік вчитель визначає з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.
Оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи здійснюється за 12-бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Початковий- відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення. Середній-учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. Достатній-учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень. Високий-знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування).
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні, підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь, індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання, систематизацію й узагальнення навчального матеріалу, концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, всіх видів навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми та навчальної активності школярів.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. При цьому вчителями враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень/учениця має право на підвищення семестрової оцінки.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки враховуються: динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту, рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті знання протягом навчального року тощо.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів вчителі враховують характеристику відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну. Глибина знань-усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань- уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. Міцність знань-тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Повнота знань -кількість знань, визначених навчальною програмою. Системність знань-усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички-дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого-людей, явищ, природи, пізнання тощо.
Більшість педагогів застосовують систему оцінювання, спрямовану на формування відповідальності учнів за результати своєї навчальної діяльності. Під час опитування переважна більшість (79%) педагогічних працівників зазначають, що інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року, 21 % - перед вивченням кожної теми. Більшість опитаних учителів (81 %) адаптують критерії МОН до умов роботи закладу, 19 % - використовують виключно рекомендації МОН. Результати анкетування батьків засвідчили, що більшість (78% батьків) отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. 34 % опитаних здобувачів освіти зазначають, що завжди отримують цю інформацію; 31% - отримують, але тільки у разі звернення до вчителя. 35% зазначають, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що учень може отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують.
Крім того, приділяють достатню увагу мотивації здобувачів освіти до навчання. У закладі відбувається моніторинг та аналіз динаміки навчальних досягнень здобувачів освіти. Результати оцінювання учнів обговорюються на засіданні педагогічної ради школи. Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться анонімні опитування здобувачів освіти.
Учні та їхні батьки вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.
У закладі наявний перспективний план внутрішнього моніторингу результатів навчання здобувачів освіти. Результати моніторингових досліджень розглядаються на засіданнях педагогічної ради. За підсумками моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. Під час опитування педагогічних працівників з’ясовано, що 27 % вчителів використовують підсумкове оцінювання; 21% самооцінювання учнями, 37 % - поточне та 15% взаємооцінювання учнів. В анкетуванні вчителі зазначають, що спостерігають особистісний поступ здобувачів освіти. За результатами опитування учнів з’ясовано, що вони отримують зворотний зв’язок від учителів у різних формах, а саме: 54 % - стверджують, що більшість вчителів аргументують виставлені оцінки; 57 % - вказують, що більшість вчителів аналізує допущені помилки; 42% - зазначають, що більшість педагогічних працівників визначають шляхи покращення результатів навчання; 58% - говорять, що більшість вчителів заохочують до подальшого навчання.
65% опитаних здобувачів освіти вважають, що їхні навчальні досягнення оцінюють з метою визначення рівня знань, 75 % - оцінюють за їхніми знаннями, уміннями і навичками.
Результати освітньої діяльності учнів, на всіх етапах освітнього процесу, не обмежуються знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання є сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
За результатами опитування та спостереження за навчальними заняттями можна зробити висновок, що система оцінювання в школі ґрунтується на компетентісному підході, на формуванні відповідальності в учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень. Вчителі надають учням час на обдумування відповіді та супроводять відповідь учня уточнюючими запитаннями, переважна більшість з них 89% забезпечують зворотний зв’язок щодо якості виконання завдань, добирають завдання та домашні роботи, які спрямовані на оволодіння ключовими компетентностями:
1) вільного володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатності спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математичній компетентності, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційності, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного 10 підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічній компетентності, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційній компетентності, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційнокомунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчанню впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянській та соціальній компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурній компетентності, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливості та фінансовій грамотності, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
За результатами спостереження та анкетування виявлено, що педагогічні працівники надають підтримку здобувачам освіти в різних формах: індивідуальні консультації, дистанційні заняття, співпраця з батьками, підготовка до ДПА, ЗНО, використання освітніх ресурсів, сервісів, формування навичок аналізу, самоаналізу, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, конкурсах тощо.
Вчителі використовують та розробляють компетентнісні завдання для проведення оцінювання, застосовують формувальне оцінювання практику само- та взаємооцінювання. 83% вчителів застосовують прийоми формувального оцінювання. Таке оцінювання дозволяє вчителю: вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів, оцінити або визначити досягнення дітей на кожному з етапів освітнього процесу, вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаровуванню, мотивувати учнів до прагнення здобути максимально можливі результати, виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у своїх можливостях і здібностях, відстежити індивідуальний поступ учня. Оцінювання стає не лише інструментом визначення успішності учня, а й засобом навчання для вчителя.
Заклад сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. Учні отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності від педагогів, вчителі надають школярам час на обдумування відповідей, використовують уточнюючі запитання, картки та шкали самооцінювання, можливість виконати завдання краще. Переважна більшість учнів зазначають, що постійно отримують зворотній зв’язок від вчителів, який має позитивний характер, є конкретним і значущим
Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ |
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень |
2.1.1. У закладі оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень у різних формах. На засідання педагогічної ради розглянуто питання про єдині вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень учнів закладу. |
Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх навчальних досягнень за допомогою усної інформації від педагогічних працівників, інформаційних стендів у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладу. На уроках здобувачі освіти отримували інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання при виконанні обов’язкових видів робіт, різних організаційних формах навчальних занять від педагогічних працівників. У анкетуванні 57% учнів закладу зазначили, що отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень, 33% зазначили, що отримують інформацію у разі звернення до вчителя, 10 % зазначили, що не отримують інформацію. |
2.1.2. Учителі застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Під час проведення занять більшість вчителів застосовують компетентнісний підхід до оцінювання, надають учням час на обдумування відповіді та забезпечують зворотній зв’язок щодо якості виконаного завдання, супроводжують відповідь учнів уточнювальними запитаннями, спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учня, відзначають досягнення учнів, підтримують в них бажання навчатися, використовують прийоми самооцінювання і взаємооцінювання учнів. Більшість вчителів задають домашні завдання, спрямовані на оволодіння ключовими компетентностями. |
2.1.2. Учителі застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. Під час проведення занять більшість вчителів застосовують компетентнісний підхід до оцінювання, надають учням час на обдумування відповіді та забезпечують зворотній зв’язок щодо якості виконаного завдання, супроводжують відповідь учнів уточнювальними запитаннями, спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учня, відзначають досягнення учнів, підтримують в них бажання навчатися, використовують прийоми самооцінювання і взаємооцінювання учнів. Більшість вчителів задають домашні завдання, спрямовані на оволодіння ключовими компетентностями. |
2.1.3. Здобувачі освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним За результатами анкетування 47% учнів вважають, що їх оцінюють здебільшого справедливо, 44% - завжди справедливо, 9% - здебільшого несправедливо. |
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти |
2.2.1. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатівнавчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатівнавчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини. Про що свідчать накази з основної діяльності, річний план роботи закладу, протоколи нарад при директору закладу. |
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачівосвіти, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень, зокрема здійснюється аналіз динаміки навчальних досягнень; результати аналізу навчальних досягнень (динаміки) розглядаються на засіданні педагогічної ради, нарадах при керівнику закладу; за результатами аналізу приймаються управлінські рішення; здійснюється моніторинг виконання управлінських рішень |
2.2.2. Переважна більшість вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання |
Переважна більшість вчителів закладу використовують у своїй роботі формувальне оцінювання, здебільшого, це вчителі початкових класів. |
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання |
2.3.1. Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога впідготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога в підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Вчителі закладу мотивують учнів до вивчення предмету, створюють ситуацію успіху, беруть участь у розробці індивідуальної освітньої траєкторії для учнів (за потреби), надають індивідуальні консультації, розробляють різнорівневі завдання та пропонують учням обрати необхідний рівень складності. Особистісний поступ учнів вчителі спостерігають шляхом: аналізу рівня засвоєння учнем/ученицею навчальної теми - 78%; прослідковуть динаміку результатів навчання учня/учениці з предмету, з'ясовуть та аналізуть її причини - 81%; визначають сильні сторони учня/учениці та розвиваю їх - 65%; вважать, що роблять на занятті все можливе, щоб діти вчилися успішно - 95%; вважають, що це є обов’язком класного керівника - 15%; не вбачають в цьому доцільності - 0; - інше (вкажіть, що саме) - 0 |
Переважна більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою. На більшій половині відвіданих занять учні працювали із зацікавленням, співпрацювали між собою. Лише на окремих навчальних заняттях учні були пасивними, переважало монологічне мовлення вчителя над діалогічним з учнями. |
2.3.2. Переважна більшість учителів використовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти Під час проведення уроків більша половина вчителів використовують в системі оцінювання результатів навчання прийоми самооцінювання та взаємооцінювання. |
Рівень самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» визначено як достатній.
Пропозиції:
1.Систематично інформувати учнів, батьків про правила, процедури, форми, методики навчальних досягнень на вебсайті закладу, інформаційних стендах, через пам’ятки, інші види комунікації.
2. Ознайомлювати та розробляти спільно, із здобувачами освіти, критерії, норми оцінювання навчальних досягнень, конкретизувавши їх в залежності від навчальних предметів, виду навчальної діяльності, виконуваних завдань, форм роботи (дистанційна, змішана, групова).
4.Формувати і розвивати ключові компетентності, наскрізні вміння, цінності НУШ, шляхом використання та розробки компетентісних завдань, різнорівневих завдань, спільних цілей навчання, способів досягнення, командної роботи.
5.Удосконалювати методику та прийоми формувального оцінювання, акцентуючись на не лише на результаті роботи, але й процес навчання; індивідуальному поступі кожного учня; позитивній оцінці досягнень учнів; рівні аргументації та умінні учнів висловлювати свою думку; умінні розв’язання проблем і приймати рішення; розумінні, а не відтворенні фрагментів інформації;
оцінюванні умінь, які визначають здатність працювати в команді; умінні слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми; умінні застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.
6. Провести моніторингові дослідження сформованості предметних компетентностей з математики, української мови учнів 4, 9 класів.
8. Проводити роботу з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання, активізації партнерських відносин в даному напрямку роботи.
9. Приділяти увагу учням, що мають низький рівень знань, через індивідуальні консультації, завдання, роботу на канікулах з цією категорією здобувачів освіти.
10. Залучати учнів до участі в предметних олімпіадах, конкурсах, проєктах, акціях, виховних заходах, Днях відкритих дверей, волонтерській діяльності з метою стимулювання до постійного розвитку, мотивації до навчання.