Вільшанська громада попрощалась із загиблим Героєм СЕРГІЄМ КОРОЧЕНКОМ
Ну, що? Спасибі, «браття»,
За літо… і за лютий…
За те, що брат без брата,
За те, що день прикутий
Чорнющим словом: «втрата»…
Понад рік рідні, друзі, близькі не полишали пошуків та молитов, сподіваючись відшукати воїна серед полонених чи важко поранених. Проте дива, на жаль, не сталось…
7 серпня у Вільшанську громаду на щиті повернувся назавжди Захисник України, житель Карповець Сергій Короченко.
СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ КОРОЧЕНКО народився 3 листопада 1999 року у Волосівці. Згодом родина оселилась у Карпівцях. Тут промайнуло дитинство, шкільні роки. Сергій закінчив Карповецьку загальноосвітню школу, потім Турчинівське професійно-технічне училище, здобувши професію зварювальника. Працював у Житомирі продавцем-консультантом.
У 2021 році Сергій підписав контракт та долучився до лав Збройних Сил України, свідомо, у зовсім молодому віці обравши шлях Захисника.
У 2022 році Сергій Короченко став на захист України на сході, перебував на посаді головного сержанта-командира бойової машини зенітно-ракетного взводу військової частини А0409. Виконував бойові завдання з великою самовіддачею.
Сергій був чуйною і хорошою людиною, надійним другом і побратимом, справжнім патріотом Батьківщини. Як і всі захисники, щоденно мріяв про Перемогу і про мир на рідній землі. Мріяв створити власну родину, однак жахлива війна змінила всі плани…
Недовгий вік відміряла доля молодому воїну…
Виконуючи військовий обов’язок із захисту волі і незалежності України, 25 червня 2023 року внаслідок підриву протитанкової міни у районі населеного пункту Федорівка Друга Донецької області наш безстрашний Герой Сергій Короченко загинув…
У вічній скорботі залишились мати, тато, молодші брати, кохана, велика родина, побратими, друзі…
Уся громада схилила голови у скорботі, віддаючи шану воїну, який став справжнім Героєм. Відданість, мужність та жертовність Сергія Короченка заслуговують на нашу безмежну подяку, адже він став прикладом вірності і самопожертви, символом справжнього українського патріотизму.
Віддати шану та провести в останню дорогу воїна, що повернувся на щиті, сьогодні зібралися рідні, друзі, бойові побратими, сусіди, колеги, односельчани, жителі сусідніх населених пунктів, духовенство, військові…
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Це непоправне горе важко пережити, і ми спільно з вами з болем переживаємо цю важку втрату. Нехай воїн Сергій знайде вічний спокій у Царстві Небесному, а пам’ять про нього залишиться живою серед нас.
Вічна пам’ять і слава Герою!
