НАЗАВЖДИ 36…
Сьогодні могло б виповнитись 39 років нашому земляку, жителю села Подолянці, Сергію Тимчику. Проте йому назавжди залишиться 36…
СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ ТИМЧИК народився 16 вересня 1985 року в селі Подолянці, виріс у рідному селі. Навчався у Вільшанській загальноосвітній школі, після чого здобув професію електрогазозварювальника у Турчинівському професійно-технічному училищі. З 2005 року проходив строкову службу в рядах Збройних Сил України. Працював в місті Бердичеві на станції техобслуговування автомобілів.
Сергій від початку війни, яку розв’язала росія, переймався долею України і вже у 2015 році брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході країни у складі військової частини А2900.
З початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Сергій став на захист України у лавах 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.
Під час виконання бойового завдання у квітні 2022 року молодший сержант Сергій Тимчик зник безвісти під час боїв за Харківщину.
Рідні, близькі та друзі до останньої хвилини мали надію, що Сергій живий. Майже рік тривали виснажливі пошуки, сповнені віри і сподівань…
16 лютого 2023 року надійшла інформація, у яку неможливо було одразу повірити – відповідно до експертизи ДНК Сергія було виявлено серед загиблих. Він поклав життя 16 квітня 2022 року в районі населеного пункту Сулигівка Ізюмського району Харківської області.
20 березня 2023 року Сергія поховано на кладовищі у рідному селі.
Без батька залишились три доньки, без чоловіка дружина, без сина – мати і вітчим, без дорогої людини велика родина…
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, відповідно до Указу Президента України № 746/2023 молодший сержант Сергій Тимчик нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Найщиріші співчуття родині та близьким, усім, хто його знав. Низько схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай душа загиблого Героя має вічний спокій.
Шануємо! Пам’ятаємо.
