ЙОДОДЕФІЦИТ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ І ЯК УБЕРЕГТИСЯ
Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм.
Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин.
Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду .
Чим небезпечний дефіцит йоду?
Наслідки нестачі йоду в організмі:
-
відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
-
збільшення щитовидної залози (зоб);
-
затримка росту у дітей;
-
затримка інтелектуального розвитку у дітей;
-
зниження розумової активності у дорослих;
-
порушення обмінних процесів;
-
загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);
-
неонатальний гіпотиреоз;
-
рак щитовидної залози;
-
погіршення пам’яті, слуху;
-
підвищення холестерину;
-
сухість шкіри, втрата її еластичності;
-
порушення роботи кишківника;
-
відчуття холоду;
-
різке зниження чи підвищення маси тіла;
-
набряки;
-
випадіння волосся тощо.
Через недостатній вміст йоду в ґрунтах регіонів України, віддалених від моря, гористих місцевостях, у низці прибережних регіонів тощо, мільйони українців щодня відчувають наслідки йододефіциту.
Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим?
Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).
Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.
Для дітей:
-
0–6 років — 90 мкг;
-
6–12 років — 120 мкг.
Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу! 2
У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. У південних та східних областях нашої країни дефіцит йоду виражений не так сильно.
Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.
За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.
Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник.
Профілактика йододефіциту
Є кілька стратегій боротьби з йододефіцитом, найпоширенішою з яких є йодування солі.
Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:
-
морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
-
білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
-
морську капусту (ламінарію);
-
овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
-
фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
-
яйця;
-
молоко;
-
яловичину;
-
волоські горіхи.
Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.
Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як свідчить досвід більше 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві.
Фахівці ЦГЗ разом із представниками науково-дослідницької спільноти, промисловим та громадським сектором розраховують, що Україна також долучиться до світової практики обов’язкового йодування солі, а законодавчі зміни допоможуть захистити українців від наслідків йододефіциту.
Чуднівське відділення
ДУ «Житомирський обласний центр
контролю та профілактики хвороб МОЗ України»
