НАЗАВЖДИ 43…
Лише вчора ми усією громадою, об’єднані спільним горем, з болем провели в останню дорогу нашого героїчного земляка, загиблого воїна Володимира Хомутова. А сьогодні ми знову згадуємо його у своїй щоденній молитві. Адже сьогодні, 21 грудня, наш відважний Захисник мав би відзначати з дружиною, рідними та друзями свій 46-ий день народження. Проте, через жорстокого і підступного ворога, Володимиру назавжди залишиться 43 роки…
ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ ХОМУТОВ народився 21 грудня 1978 року у селі Подолянці у простій працьовитій родині. Навчався у Вільшанській загальноосвітній школі, після закінчення вступив до Житомирського профтехучилища та здобув спеціальність муляра 3 розряду. Відслужив строкову службу у 169-ому окружному учбовому центрі підготовки молодших спеціалістів (танкових військ).
У 2005 році одружився з коханою Тетяною.
Працював будівельником у столиці на ПрАТ «ХК «Київміськбуд». У 2008 році був прийнятий на посаду монтера колій «Укрзалізниці» за місцем проживання. Та, пропрацювавши на залізниці понад 10 років, знову повернувся на будівництво.
Володимир був справжнім господарем, не боявся жодної роботи, завжди приходив на допомогу. Дуже любив рибалити та ходити з дружиною в ліс по гриби. Жив розміреним життям, просто жив…
Проте настало 24 лютого 2022 року…
Володимир одним з перших став на захист Батьківщини та своєї родини від ворога. 27.02.2022 року він був мобілізований у військову частину А1839 (2573) на посаду старшого механіка-водія, танкіста 3-ьої окремої танкової роти. Разом з побратимами Володимир Хомутов боронив кордони України на Харківщині. У квітні 2022 року під час запеклих боїв зв’язок з воїном обірвався назавжди… Потім територію окупував ворог, і пошукові групи довго не могли дістатися до місця бою…
Понад два з половиною роки Володимир Хомутов вважався зниклим безвісти. Пошуки… Молитви… Невмируща надія… На жаль, у жовтні 2024 року з дружиною Тетяною зв’язалась слідча та повідомила про збіг ДНК – Володимир загинув 04 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Бражківка Ізюмського району Харківської області, загинув, як Герой… Страшні та пекучі до болю слова.
20 грудня Вільшанська громада зустріла свого героїчного земляка Володимира Хомутова у жалобі, на колінах та з квітами – зустріла, щоб провести в останню земну дорогу та попрощатись навіки. Воїна поховано з військовими почестями на сільському кладовищі у рідних Подолянцях.
Володимир Хомутов був люблячим чоловіком та опорою для дружини Тетяни, улюбленим хрещеним та кумом, вірним другом та просто хорошою людиною для рідних і близьких, справжнім патріотом та відважним Захисником. Таким він назавжди залишиться у спогадах та серцях усіх, хто його знав. Ми низько вклоняємося і схиляємо голову у глибокій скорботі перед родиною загиблого. Співчуваємо вашій утраті…
Шануємо. Пам’ятаємо!
