Минув рік з дня загибелі Захисника України ОЛЕКСАНДРА ПУХАЛЬСЬКОГО
14 січня минає перший гіркий рік з дня загибелі нашого героїчного земляка Олександра Пухальського з Бейзимівки.
ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ ПУХАЛЬСЬКИЙ народився 4 лютого 1992 року в селі Кам’яний Брід Баранівського району Житомирщини в родині сільських трудівників. Згодом сім’я переїхала до Бейзимівки, де й минуло його дитинство. У 2008 році Сашко закінчив Бейзимівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, після якої вступив до Турчинівського ПТУ та здобув спеціальність електрогазозварювальника.
Так склалася доля, що за обраною спеціальністю Олександр не працював, довелось їздити на заробітки або десь підробляти.
Зустрів, а згодом і одружився на чудовій дівчині Юлії, з якою народили двох діточок, але, на жаль, не судилось йому їх виростити, виховати, та й навіть натішитися.
У жовтні 2023 року Олександр Пухальський приєднався до лав Збройних сил України за мобілізацією та став на захист Батьківщини у складі військової частини А0409.
Був вірний військовій присязі, проявляв стійкість і мужність. Олександр боровся за мир на українській землі, за спокій в рідній домівці, за безпеку родини.
Проте війна безжальна.
14 січня 2024 року, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області Олександр Пухальський трагічно загинув в результаті артилерійського обстрілу.
Обірвалося молоде життя, яке було у самому розквіті.
Війно безщадно забрала від мами дорого сина, від дітей турботливого тата, від бабусі люблячого онука, рідного брата, хорошого друга, вірного побратима…
20 січня 2024 року Олександра Пухальського поховано на сільському кладовищі у рідній Бейзимівці.
Розділяємо невимовний біль важкої втрати та складаємо доземний уклін родині, яка виховала справжнього патріота.
Герої не вмирають! Світла пам’ять про Захисника України збережеться у наших серцях назавжди…
Шануємо. Пам’ятаємо!
