Щоб не було соромно ні перед живими, ні перед померлими
Справжня тепла весна в громаді (та й, напевно, у всій державі) розпочалася з наведення порядку. Господарі осель чепурять свої двори, городи, сади, щоб було чисто та охайно в обійстях.
Заклопотаний благоустроєм і кожен старостинський округ Вільшанської сільської ради.
Сьогодні, 30 березня, особливо гаряче було у Волосівці.
У кожному населеному пункті є святе місце, де спочивають ті, хто відійшов у вічність, і куди ми приходимо, щоб віддати їм шану. Це – кладовище. І якраз упорядкованість та чистота цвинтаря свідчить про те, наскільки ми шануємо пам’ять про людей, що були дорогі нам за життя.
На жаль, кладовища Волосівського старостинського округу, зокрема у самій Волосівці, виявились у вкрай занедбаному стані. Понад 20 років тут не проводились роботи з розчистки кущів, чагарників та самосіву, внаслідок чого утворились справжні непролазні хащі.
За ініціативи сільського голови Сергія Мельника руку допомоги жителям Волосівки протягнув кожен старостинський округ Вільшанської громади. Усі, без винятку, старости, заручившись допомогою робітників старостатів та закладів освіти, сільської ради, спільно з небайдужими місцевими жителями, загорнувши рукави, цілий день трудились на волосівському кладовищі. Роботу проведено грандіозну: за допомогою бензопил та сокир вирізані аварійні дерева, розчищені зарослі, вирубані чагарники, також знищено великі бур’яни, прибрано сміття тощо.
Звісно, впоратись з таким об’ємом роботи за один день неможливо. Це лише початок, роботи продовжуватимуться. Але різниця між тим, як виглядало кладовище у Волосівці до розчищення і зараз, досить разюча.
Староста Дмитро Сімашко та весь колектив Вільшанської сільської ради висловлюють щиру подяку за взаєморозуміння, підтримку та активну участь в проведенні заходів з прибирання кладовища усім, хто не залишився байдужим до цієї доброї та суспільно-корисної справи, хто знайшов для цього час, доклав власних зусиль для поліпшення благоустрою території цвинтаря.
Шанувати померлих рідних – це не лише пригощати знайомих та сусідів цукерками і печивом у пам’ятні дати… Значно важливіше не забувати дорогу до місця останнього спочинку своїх близьких, аби їхні могили не перетворювалися на пагорби, порослі бур’яном, коли вже навіть неможливо встановити, хто тут похований. Тож давайте усі разом підтримувати чистоту і порядок там, де спочивають наші дідусі, бабусі, батьки.
