Громада у смутку… В останню путь провели воїна з Вільшанки
2 листопада ми віддали останню шану військовослужбовцю 95-ої окремої десантно-штурмової бригади Андрію Стаценку.
Андрій Юрійович Стаценко народився 25 травня 1981 року у селі Бабушки. Успішно закінчив місцеву 9-річну школу, після неї – Вільшанську загальнооосвітню. У медичному училищі здобув спеціальність фельдшера. Відслужив строкову службу у лавах Збройних Сил України.
Був щасливо одружений. Разом з дружиною Лідією оселились у Вільшанці, у шлюбі народили 4 дітей.
Певний час працював фельдшером, а також у галузі патологічної анатомії. Розуміючи необхідність утримувати велику родину, довгий час працював на будівництві.
Андрій Юрійович не стояв осторонь подій, які розгорнулись на сході нашої держави. Навесні 2014 року одним з перших був мобілізований та брав участь в антитерористичній операції у складі 30-тої окремої механізованої бригади.
Пізніше знову повернувся трудитись на будівництво. Проте ніколи не покидав мрію дитинства – працювати військовим медиком.
Восени 2018 року підписав контракт та проходив службу бойовим медиком 2-го батальйону 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, брав участь у бойових діях на Донбасі. Планував продовжити контракт ще на 5 років.
За життя Андрій вирізнявся працьовитістю, наполегливістю та щирістю, мав велике добре серце та завжди був готовий прийти на допомогу. У дітях виховував патріотизм та відповідальність. Пам’ятав та поважав своє коріння – був членом ГО «Чехи Вільшанки», а також «Житомирської спілки волинських чехів».
Будучи мужнім та кремезним воїном, Андрій Стаценко не вирізнявся міцним здоров’ям: хронічно мав підвищений артеріальний тиск, приймав ліки і знову вирушав з побратимами у неспокійні бойові виїзди.
Неодноразово рятуючи здоров’я та життя інших бійців, не зміг уберегти своє. Перенісши важкий інсульт, після тижневої боротьби за життя, у ніч на 31 жовтня Андрій Юрійович Стаценко помер.
Сьогодні провести в останню дорогу воїна зібрались рідні та близькі, бойові товариші, колеги, односельці, духовенство, громадськість.
Без найріднішої людини залишились дружина, донька та три сини, найменшому з яких лише 3 роки, сестра, родина…
Світла пам’ять покійному! Слава Україні та усім її Героям!
Колектив Вільшанської сільської ради приносить щирі співчуття рідним з приводу тяжкої, невимовної втрати – чоловіка, батька, брата, дядька.
Розуміємо, що неможливо змиритися з цим непоправним горем. Розділяємо разом з вами біль утрати, сумуємо та підтримуємо вас у годину скорботи.
Вічна пам’ять…
