A A A K K K
для людей із порушенням зору
Вільшанська сільська рада
Вільшанська сільська рада Житомирського району Житомирської області

Вільшанська громада попрощалась із загиблим захисником України АНАТОЛІЄМ ЛИСАКОМ

Дата: 28.09.2022 22:35
Кількість переглядів: 832

Сьогодні, 28 вересня, на превеликий жаль, вже вкотре жителів Вільшанської громади згуртувало велике горе. У Трощі провели в останню путь АНАТОЛІЯ ЛИСАКА – Захисника, який загинув смертю хоробрих, відстоюючи цілісність і незалежність рідної України.

 

АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ЛИСАК народився 09 грудня 1981 року у звичайній українській родині. Його дитинство минуло у Трощі. Тут він закінчив місцеву школу. Після отримання атестата про середню освіту здобув професію водія та електрозварювальника в Житомирському училищі.

Свою трудову діяльність розпочав у флористичній компанії м. Києва. Працював там тривалий час, був старшим по персоналу.

Анатолій був дуже щирою, світлою і надзвичайно доброю людиною.

Так склалося життя, що Анатолій повернувся в рідне село та працював у аграрному підприємстві «Обрій».

Серцем і душею Анатолій Лисак хотів боронити рідну Батьківщину: кожного тижня телефонував до військкомату дізнатися про те, коли його візьмуть до лав Збройних сил України.

Анатолій був призваний на військову службу 7 вересня 2022 року, захищав Україну від проклятого загарбника у складі 30-тої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

22 вересня, виконуючи бойове завдання у населеному пункті Миколаївка Донецької області, Лисак Анатолій загинув.

Страшна війна передчасно забрала від громади ще одну прекрасну людину. Анатолій Васильович віддав найкраще і найдорожче, що мав – власне життя – за Україну, за кожного з нас, за наш край, нашу свободу і незалежність.

Без рідної людини залишились батьки, сестра, брат, друзі, односельчани…

Провести Анатолія в останню путь зібрались рідні та близькі, односельці та жителі сусідніх населених пунктів, військовослужбовці, громадськість, духівництво.

Ми глибоко співчуваємо родині загиблого та усім, хто його знав. Розділяємо біль утрати, сумуємо разом з родиною. Віримо: Україна переможе та буде гідна цієї, найвищої, жертви.

Вічна пам'ять і слава Захиснику України!

 

Його несли, а він... А він лежав...

Він не хотів собі тієї слави.

Вже дух його у небесах витав,

А тіло на колінах зустрічали...

 

Кричала мати: «Синочку, вставай!»

Сусіди голосили і знайомі.

Казали побратими: «Прощавай!..

Ми помстимося за холодні скроні!..»

 

А він лежав - красивий, молодий.

Герой! Якому б жити ще і жити...

Для нього відгримів останній бій,

Він їде до домівки, щоб спочити...

 

Живий ланцюг і прапорів стіна,

В останню путь Героя проводжають.

Будь проклята росія і війна!

Війна, де діти молоді вмирають!

 

Осиротіла ще одна сім'я,

Війна забрала сина в України.

Плита холодна, фото та ім'я –

Це все, що залишились у родини...

 

Сьогодні в Україні всюди плач,

На цвинтарях щодня ростуть могили.

Солдатські сльози і слова: «Пробач...

Ми помстимося тим, що тебе вбили!»

 

Заплаче небо і дощем впаде

На землю, що Героя прихистила.

Він вже додому більше не прийде,

Бо замість ніг тепер у нього крила...


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь