У Подолянцях попрощались із загиблим Захисником СЕРГІЄМ ТИМЧИКОМ
Живий ланцюг і прапорів стіна –
В останню путь Героя проводжають…
Будь проклята росія і війна!
Війна, де хлопці молоді вмирають…
Вчора, 20 березня, велике горе об’єднало громаду та зібрало на скорботному місці, щоб попрощатись із Захисником України СЕРГІЄМ ТИМЧИКОМ – відважним воїном, який віддав своє життя, захищаючи східні рубежі Батьківщини від ненажерливого, підступного ворога, що вдерся на нашу землю, знищуючи на своєму шляху все живе.
Сергію було 36 років, коли доля присудила вирушити на війну і боронити Україну від ворога. І він пішов, адже за його спиною залишалися мати і вітчим, які заслужили на спокійну старість, люблячі дружина і доньки, сестра, для якої він був опорою, молодший брат, для якого він був взірцем для наслідування…
Він не зміг не піти, але обіцяв обов’язково повернутися. І, як справжній чоловік, дотримав свого слова – він повернувся додому, але вже востаннє…
СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ ТИМЧИК народився 16 вересня 1985 року в селі Подолянці, виріс у рідному селі. Навчався у Вільшанській загальноосвітній школі, після чого здобув професію електрогазозварювальника у Турчинівському професійно-технічному училищі. З 2005 року проходив строкову службу в рядах Збройних Сил України. Працював в місті Бердичів на станції техобслуговування автомобілів.
Сергій від початку війни, яку розв’язала росія, переймався долею України і вже у 2015 році брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході країни у складі військової частини А2900.
З початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Сергій став на захист України у лавах 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.
Під час виконання бойового завдання 16 квітня 2022 року молодший сержант Сергій Тимчик зник безвісти в районі населеного пункту Сулигівка Ізюмського району Харківської області.
Рідні, близькі та друзі до останньої хвилини мали надію, що Сергій живий. Майже рік тривали виснажливі пошуки, сповнені віри і сподівань…
16 лютого 2023 року надійшла інформація, у яку неможливо було одразу повірити – відповідно до експертизи ДНК Сергія було виявлено серед загиблих.
Новина про загибель Сергія не піддавалась усвідомленню. Здається, що навіть час не в змозі загоїти рани та вгамувати біль від гіркої втрати. Війна невблаганна, і дотепер продовжує нещадно відбирати у нас кращих воїнів: славетних, сміливих та безстрашних.
Без батька залишились три доньки, без чоловіка дружина, без сина – мати і вітчим, без дорогої людини велика родина…
Загиблого Героя у рідному селі зустрічали зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати, з квітами та на колінах. Віддати належну шану та провести в останню путь Захисника зібрались рідні та близькі, односельці та жителі сусідніх населених пунктів, представники місцевої влади, військовослужбовці, громадськість, духівництво…
Дякуємо Сергію за велику ціну, котру він заплатив у цій жорстокій війні з російським агресором, ціну власного життя…
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким, усім, хто його знав. Низько схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай душа загиблого Героя знайде вічний спокій.
Вічна і світла пам'ять Герою!
