Вільшанська громада попрощалась із Захисником України МИХАЙЛОМ БУРКІВСЬКИМ
Трагічна подія знову увірвалася у наше сьогодення. На жаль, від нас ідуть у засвіти герої найжахливішої та найкривавішої війни у ХХІ столітті.
Пекучий біль торкнувся ще однієї української родини, навіки забравши найдорожчу серцю людину. Сьогодні Вільшанська громада об’єдналась у скорботі, щоб провести в останню дорогу нашого земляка, справжнього патріота своєї держави Михайла Бурківського, який поповнив лави Небесного війська.
МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ БУРКІВСЬКИЙ народився 23 грудня 1988 року в селі Гаї Пустомитівського району Львівської області. Дуже рано сім’я Бурківських осиротіла – померла мама. Вихованням двох синів та господарством займався батько.
Михайло навчався у Карповецькій загальноосвітній школі. Закінчив Житомирське ПТУ. Здобув професію шофера. Відслуживши в лавах української армії, Михайло повернувся у рідне село. Ростив сина Андрійка.
Коли росія віроломно вторглась на східні українські землі, Михайло Бурківський став на захист Батьківщини та брав участь в антитерористичній операції.
Після повномасштабного вторгнення росії на територію України, Михайло не роздумуючи пішов боронити рідну землю. Був вірний військовій присязі, завжди проявляв стійкість і мужність. Михайло боровся за мир на українській землі, за спокій у рідній домівці, за безпеку родини.
Проте війна безжальна… 14 грудня 2023 року в результаті ворожого мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області наш безстрашний земляк Михайло Бурківський загинув.
Сьогодні, 10 січня, Вільшанська громада зустріла свого загиблого Героя Михайла Бурківського живим коридором пошани. Провести останньою життєвою дорогою та віддати шану Захиснику зібрались рідні, близькі, побратими, односельці, жителі сусідніх сіл, військові, священники Православної церкви України…
Вільшанська сільська рада та вся громада низько вклоняється та схиляє голови в глибокій скорботі перед родиною загиблого. Співчуваємо та поділяємо ваше горе. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та нехай добрий світлий спомин про Михайла стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Нехай душа загиблого Михайла знайде вічний спокій…
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
