На вулиці Вишневій у Подолянцях з’явився асфальт
Жителі села дочекалися дороги, про яку мріяли десятиліттями
У селі Подолянці Вільшанської громади зроблено капітальний ремонт дорожнього покриття по центральній вулиці Вишневій. Для місцевих жителів ця подія має особливе значення, адже якісної дороги тут не було ніколи. Відтепер – замість ям, болота й калюж – рівний асфальт. Дорогу завдовжки понад 1,8 кілометра облаштовано з турботою про людей, тепер зручною для пішоходів, велосипедистів і автотранспорту. Шкільний автобус безпечно підвозить дітей, а в село знову почал а курсувати маршрутка.
24 серпня 2025 року, під час урочистого відкриття пам’ятного знака Леоніду Стаднику – уродженцю Подолянців, колишньому рекордсмену Книги Гіннеса як найвищій людині світу, – голова Вільшанської сільської ради Сергій Мельник оголосив рішення депутатського корпусу про проведення капітального ремонту дорожнього покриття по вулиці Вишневій.
«Пам’ятний знак Леоніду Стаднику ми створили, щоб ушанувати його пам’ять і водночас зробити його ім’я туристичним магнітом, – розповідає Сергій Мельник. – Сам знак і вітраж з особистими речами Леоніда спорудили без залучення бюджетних коштів – завдяки спонсорам. Це справжнє народне будівництво. А от на ремонт дороги кошти виділили з бюджету громади. Так, у країні триває війна, але ми з перших днів допомагаємо ЗСУ, спрямовуємо кошти для потреб армії, а також водночас дбаємо про своїх жителів, серед яких є учасники бойових дій та родини загиблих воїнів».
«Дорога в Подолянцях була у вкрай незадовільному стані, – зазначає депутатка Вільшанської сільської ради Тетяна Журбій. — Це особливо відчували люди з інвалідністю, які пересуваються на візках. Тому капітальний ремонт вулиці Вишневої включили до Програми соціально-економічного та культурного розвитку громади на 2025 рік. Завдяки спільним зусиллям громади й депутатського корпусу вдалося зробити добру та важливу справу для мешканців села».
Для жителів Подолянців це не просто нова дорога – це довгоочікувані зміни, які роблять село комфортнішим і сучаснішим. Що вона означає для людей, найкраще говорять самі мешканці:
«Я народилася у Подолянцях і з дитинства пам’ятаю, що в нас ніколи не було якісної дороги, – говорить Раїса Лапшина. – Було навіть так, що коли хтось у селі помирав, то важко було вивезти покійника до кладовища. Потім дорогу трохи підсипали, але все одно з часом знову утворювались ями. І ось коли голова громади пообіцяв, що дорогу заасфальтують, ми повірили йому. Люди задоволені, що дочекалися гарної події на своїй вулиці».
«Я теж задоволена, що в нас тепер гарна дорога, – каже Валентина Сімчук. — А особливо радіє мій син: він має інвалідність з дитинства, пересувається на візочку, і спеціально для нього зробили з’їзд до воріт, щоб було зручно виїжджати. Спасибі всім, хто організував цю добру справу».
«Тепер діти їздять безпечно в шкільному автобусі, і ми не місимо болото, а нормально добираємося додому, – додає Тетяна Сімчук. — Ми вірили, що дорогу зроблять і дочекалися цього!»
«Я проживаю у Подолянцях уже понад 40 років, – каже Емілія Дяченко. – І пам’ятаю, що ця дорога завжди була проблемною – з суцільними ямами та грязюкою. Хтось міг не вірити, а ось ми з сусідами повірили голові громади, що в нас буде асфальт. І зараз, коли дорогу зробили, ми просто щасливі – добре ходити, а мені зручно їздити на велосипеді: сіла й рівненько поїхала!»
«Те, що тут було раніше, дорогою назвати було важко, – розповідає Ніна Копійка. – До місцевого магазину, де я працюю, було дуже незручно заїжджати, бо стояли великі калюжі. А зараз усе підсипано, і завдяки новому асфальтному покриттю автотранспорту зручно робити доставляння товарів. Люди заходять у магазин і діляться приємними емоціями й вдячністю до всіх, хто постарався зробити цю добру справу».
«Ми всі дуже щасливі, що в нас нарешті з’явився асфальт, – каже Раїса Ткачук. – З чоловіком живемо тут понад 40 років, і дорога завжди була погана. Тепер старенькі сусіди радіють, що дожили до цього моменту. Дякуємо всім працівникам, які тут сумлінно трудилися».
«Я та моя дружина Зоя народилися в Подолянцях, але нині живемо в Києві, – додає Анатолій Лозовий. – Ми приїжджаємо влітку, і нам дуже приємно бачити таку зміну. Тепер їздити велосипедом по селі – одне задоволення. Ми з дружиною і всі наші земляки щиро вдячні всім, хто причетний до цієї гарної справи».
«Уже понад 50 років я живу на цій вулиці, – розповідає Ніна Підкуйко. – Раніше працювала токарем у Вільшанській сільгосптехніці, щодня ходила цією дорогою на роботу. Пам’ятаю, яка вона була – розбита, у ямах і калюжах. Два місяці тому наш голова громади пообіцяв, що до кінця жовтня дорога буде. І ось ми стоїмо на асфальті, а не в багнюці. Він свою обіцянку виконав – і за це люди його поважають».
«Як згадаю, що тут були одні ями, то й не віриться, що зараз зробили таку красу, – наголошує Інна Каченюк. – Ми всі вийшли й не можемо налюбуватись рівненькою дорогою».
Капітальний ремонт дороги на центральній вулиці Вишневій став справжньою подією для всього села Подолянці. Це не лише новий асфальт, а й вияв довіри до влади та турботи про добробут громади.
