Вільшанська громада: трощанські майстрині пошили спецодяг для технічного персоналу
У Трощанському сільському будинку культури започаткували унікальний проєкт: пошиття спеціальних халатів для технічного персоналу Вільшанської громади.
У вільний від основної роботи час, до корисної справи долучилися учасниці місцевого любительського об’єднання «Берегиня», що вже майже 15 років діє при цьому закладі. Жінки створили своєрідний волонтерський цех, де на благодійних засадах шиють маскувальні халати, плащі-намети, рукавиці й устілки для воїнів, державні прапори для потреб громади, еко-сумки та інші речі.
Цього разу майстрині працювали над замовленням із пошиття спецодягу, розповідає директорка Трощанського сільського будинку культури Любов Олійник:
«Наприкінці січня до нас завітали голова громади Сергій Мельник, його заступник Анатолій Снігур та староста нашого села Тетяна Мельник. Вони запитали, чи зможемо ми пошити спеціальні халати для технічного персоналу нашої громади. Бо раніше спецодяг закуповувався у торговельній мережі. Ми погодились, хоча й нам вперше довелось шити такі вироби».
Жінки не лише проявили майстерність, а й підійшли до цього творчо. Для роботи обрали тканину габардин — спеціальний матеріал для пошиття робочого одягу. Було закуплено 100 метрів тканини, щоб забезпечити всіх техпрацівниць громади зручними та практичними халатами.
Перед початком роботи провели опитування серед технічних працівниць місцевого ліцею, дитсадка та будинку культури, щоб визначити найзручніші кольори.
«Вони підказали нам, які відтінки краще обрати, і ми зупинилися на синьому та бордовому кольорах. Тканина легка і зручна в роботі, тож кроїти її мені було нескладно. У середньому за день мені вдавалося робити по п’ять викрійок халатів», — зазначає очільниця закладу.

До процесу долучилася і художня керівниця Трощанського сільського будинку культури Олена Островська разом із бібліотекаркою Людмилою Костюк. Вони працювали над пошиттям та удосконаленням моделі халата.
«Спочатку ми розробили перший варіант лекал, але після пошиття зрозуміли, що він не досить вдалий. Тож узялися за другий варіант. Готовий зразок віднесли до ліцею, де його приміряли технічні працівниці. Ми також приміряли халати на себе. Результат сподобався і їм, і нам, тож, як кажуть, ми запустили серійне пошиття. У роботі нам дуже допоміг нещодавно придбаний оверлок, який вдалося купити за підтримки Сергія Аркадійовича», — каже Олена Островська.

«Наші халати універсальні — вони підходять на різні типи фігур, — додає Людмила Костюк. — Щоб додати виробам естетики й привабливості, вирішили поєднувати кольори: наприклад, сам халат синій, а декоративні елементи на накладних кишенях — бордові, або навпаки. Спецхалати шили на зав’язках, що також додає зручності».
Втім, процес пошиття мав і свої труднощі. Через перебої з електропостачанням у січні та лютому робота час від часу зупинялася, адже швейні машинки працюють від електрики. Попри це, процес продовжувався.
У результаті спільної роботи власноруч вдалося пошити 79 спецхалатів. Майстрині сподіваються, що їхня праця буде корисною, а новий одяг стане зручним і приємним у користуванні для працівників.
Робота, яка починалася як ініціатива небайдужих, переросла у справжній приклад турботи й підтримки. Тепер технічний персонал громади: працівниці закладів освіти, культури, соціальної служби й старостатів мають якісний, сучасний та зручний одяг для щоденної роботи.
Майстрині підійшли до справи відповідально: кожен виріб продуманий до деталей, зручний у користуванні та привабливий на вигляд. Як зазначає очільниця КУ «Центр з надання соціальних послуг» Вільшанської сільської ради Ірина Цапун, новий спецодяг дуже сподобався соціальним робітницям:
«У нашій установі працюють 11 соціальних робітників, із них 10 — жінки. Допомагаючи своїм підопічним поважного віку, вони щодня виконують важливу й відповідальну роботу: готують їжу, прибирають у домівках, приносять дрова, розпалюють печі, носять воду. Тож практичний одяг для них — необхідність. Нові спецхалати виявилися зручними для виконання різних господарських справ — вони легко й швидко одягаються, мають великі кишені та гарні на вигляд. Соціальні робітниці щиро вдячні трощанським майстриням за якісну роботу».
Задоволені обновками і технічні працівниці закладів освіти та культури, підкреслює начальник відділу ОКМС Вільшанської сільської ради Ігор Кучмій:
«Символічно, що працівниці нашого Трощанського закладу культури зробили гарну справу для всієї громади. Важливо, що цей спецодяг не куплений у торговельній мережі, а створений руками місцевих майстринь. І це має особливу цінність, адже в кожному виробі — не лише майстерність, а й тепло людських сердець, і це дуже приємно. Сердечно дякуємо їм».
Голова Вільшанської громади Сергій Мельник висловив щиру вдячність трощанським жінкам за їхню працю, наголосивши, що такі ініціативи є прикладом справжньої згуртованості громади, небайдужості та взаємопідтримки:
«Від імені всієї Вільшанської громади та особисто від себе дякую вам за вашу невтомну працю, щире серце і золоті руки. Пошиті вами спецхалати для технічного персоналу — це не просто необхідний спецодяг, а справжній прояв турботи й людяності. Ви вкладаєте у кожен виріб не лише майстерність і досвід, а й тепло душі, і це відчувається. Ваша ініціатива — це приклад справжнього волонтерства, небайдужості та чуйності. Дякую кожній із вас за внесок у спільну справу».
Завдяки таким ініціативам у громаді формується особлива атмосфера взаємодопомоги та відповідальності, де кожен відчуває свою причетність до спільної справи, наголошує староста села Троща Тетяна Мельник:
«Цей проєкт має не лише практичне значення, а й соціальну вагу: він демонструє підтримку одне одного та вміння знаходити рішення власними силами. Кожен виріб наших місцевих майстринь — це результат кропіткої роботи, турботи й щирого бажання зробити щось корисне для людей. І вже не вперше вони об’єднуються, вкладаючи душу в спільну справу, тому й не дивно, що результат цієї роботи обов’язково зігріває — як тих, хто творить, так і тих, для кого це зроблено».










